Це прямий виклик світові штучного інтелекту, яким керують технологічні гіганти. Засновник Telegram Павло Дуров офіційно презентував проєкт Cocoon на конференції Blockchain Life 2025 року в Дубаї.
«Централізовані постачальники обчислювальних потужностей, такі як Amazon і Microsoft, виступають дорогими посередниками, підвищуючи витрати та знижуючи рівень приватності», — Дуров чітко окреслив основну проблему сучасного ринку AI-обчислень.
01 Огляд проєкту: Походження та основна ідея Cocoon
Cocoon розшифровується як Confidential Computing Open Network — Відкрита мережа конфіденційних обчислень. Дуров описав цю децентралізовану AI-мережу, побудовану на блокчейні TON, як «відкриту мережу конфіденційних обчислень». Її мета — створити екосистему, що поєднує користувачів із потужними комп’ютерами та розробників, які потребують обчислювальних ресурсів, забезпечуючи при цьому захист приватності даних.
У цій системі власники GPU можуть надавати свою обчислювальну потужність мережі та отримувати винагороду у вигляді токенів TON. Розробники та компанії можуть використовувати ці ресурси для запуску AI-програм, позбавляючись необхідності покладатися виключно на технологічних гігантів, таких як Amazon чи Google.
Оголошуючи проєкт, Дуров висловив занепокоєння сучасними тенденціями: «Світ рухається у дивному напрямку. За останні 20 років ми поступово втрачаємо свою цифрову свободу».
02 Технічна архітектура: Децентралізована модель обчислень із пріоритетом приватності
Технічна архітектура Cocoon відрізняється від традиційних AI-сервісів безкомпромісним акцентом на приватності. Всі дані, що обробляються в мережі, шифруються, тож навіть власники GPU, які надають обчислювальні потужності, не мають доступу до інформації, яку вони обробляють.
Така модель шифрованої обробки даних напряму відповідає на зростаючі побоювання щодо того, як централізовані AI-компанії управляють даними користувачів.
Мережа фактично працює як маркетплейс обчислювальних потужностей. Власники GPU підключають своє обладнання до мережі та отримують токени TON за виконання AI-завдань. Розробники сплачують за ці послуги тими ж токенами TON, що забезпечує прямі транзакції між обома сторонами.
Telegram стане першим великим клієнтом Cocoon, плануючи інтегрувати мережу у свою екосистему міні-додатків і ботів, починаючи з листопада 2025 року.
03 Позиціонування на ринку: Відмінність від традиційних хмарних сервісів
Cocoon позиціонує себе як конкурента інфраструктурним сервісам, які домінують на ринку завдяки таким гігантам, як Amazon Web Services та Microsoft Azure. Створюючи інфраструктуру, що регулюється ринком, мережа забезпечує прозоре ціноутворення, дозволяючи пропонувати більш конкурентні тарифи порівняно з традиційними хмарними провайдерами.
Згідно з опитуванням Digital Currency Group, проведеним у травні 2025 року, 77% із 2 036 респондентів вважають, що децентралізований AI принесе суспільству більше користі, ніж централізовані системи.
Cocoon — це зміна парадигми, унікальне поєднання блокчейну, захисту даних та штучного інтелекту.
Традиційні централізовані AI-системи несуть значні ризики, зокрема порушення приватності, вразливість даних і потенційну маніпуляцію алгоритмами. Блокчейн-технології дозволяють перевіряти точність і цілісність даних, створених AI, завдяки незмінним записам у децентралізованому реєстрі.
| Вимір порівняння | Традиційні централізовані хмарні сервіси | Децентралізована мережа Cocoon |
|---|---|---|
| Захист приватності даних | Провайдери мають доступ до нешифрованих даних, що створює ризики | Кінцеве шифрування, обладнання не дозволяє переглядати дані |
| Механізм ціноутворення | Зазвичай встановлюється провайдерами, бракує прозорості | Регулюється ринком, ціна визначається попитом і пропозицією, повна прозорість |
| Стійкість до цензури | Може підпорядковуватися політиці провайдера чи вимогам держави | Децентралізована архітектура забезпечує вищу стійкість до цензури |
| Використання ресурсів | Покладається на централізовані дата-центри, частина потужностей простоює | Залучає глобальні невикористані GPU, підвищуючи ефективність |
04 Екосистема: Синергія TON і Telegram
Успіх Cocoon тісно пов’язаний із загальним розвитком екосистеми TON. Макс Краун, CEO TON Foundation, назвав Cocoon «кроком до відкритої економіки обчислень, де контроль над AI-інфраструктурою повертається користувачам, а не компаніям, що її експлуатують».
Telegram, який налічує понад один мільярд користувачів по всьому світу, здатен швидко донести децентралізований AI до сотень мільйонів людей. Компанія використовуватиме Cocoon для впровадження AI-функцій, таких як резюме повідомлень і написання чернеток. Ці функції працюватимуть на децентралізованій мережі, а не передаватимуть дані користувачів централізованим AI-провайдерам, що гарантує конфіденційність приватних розмов.
Ще до оголошення Cocoon Дуров почав створювати AI-лабораторію в Казахстані, використовуючи потужну інфраструктуру суперкомп’ютерів країни. Це партнерство підкреслює прагнення Дурова розвивати AI-технології, незалежні від контролю західних технологічних гігантів.
05 Інвестиційні перспективи: Інституційне фінансування та реакція ринку
Проєкт Cocoon отримав значну підтримку від інституційних інвесторів. AlphaTON Capital оголосила про плани масштабних інвестицій в GPU-інфраструктуру для підтримки Cocoon. Компанія розгорне високопродуктивні GPU в дата-центрах по всьому світу, щоб забезпечити достатню обчислювальну потужність мережі з самого старту.
CEO AlphaTON Capital Бріттані Кайзер назвала запуск «вирішальним моментом для конвергенції блокчейну, захисту даних і штучного інтелекту». Ця інвестиція свідчить про потужну підтримку галузі ще до офіційного релізу проєкту.
Фінансово AlphaTON вже інвестувала $82 500 000 у розгортання понад 1 000 NVIDIA B200 GPU. Очікується, що ці вкладення принесуть внутрішню норму прибутку 59,7% та рентабельність інвестицій 615%, використовуючи величезну аудиторію Telegram для прискорення впровадження AI.
Наразі остання ціна токенів TON на Gate становить близько $2,20, що майже не змінилося з моменту анонсу проєкту. Хоча короткострокові коливання ціни були незначними, обсяг торгів зростає, що свідчить про підвищений інтерес інвесторів до потенціалу Cocoon.
06 Виклики та перспективи: Подальший шлях децентралізованого AI
Попри оптимістичні перспективи, Cocoon стикається з низкою викликів. Децентралізованим AI-мережам необхідно враховувати складні вимоги до захисту даних, такі як GDPR, що можуть суперечити анонімній обробці інформації. Успіх також залежить від залучення достатньої кількості GPU-провайдерів для задоволення попиту та забезпечення конкурентоспроможності мережі щодо швидкості й надійності у порівнянні з централізованими хмарними сервісами.
Офіційний запуск у листопаді 2025 року стане випробуванням для Cocoon — чи зможе проєкт реалізувати свої обіцянки. Окрім переконання розробників перейти з існуючих хмарних сервісів, Cocoon зіштовхнеться з конкуренцією з боку інших децентралізованих мереж, таких як Akash Network і Render Network.
Cocoon — це не просто ще одна децентралізована обчислювальна мережа. Це філософська позиція — потужний виклик нинішній моделі AI-сервісів, якою керує невелика група технологічних гігантів. Створюючи архітектуру, що захищає приватність даних і надає користувачам прямий доступ до обчислювальних ресурсів, Telegram досліджує альтернативний шлях розвитку AI.
Перспективи майбутнього
Вже невдовзі після офіційного запуску Cocoon користувачі почали подавати перші запити, а власники GPU — отримувати дохід від здачі обладнання в оренду. Девід Гольцман, директор зі стратегії децентралізованого протоколу безпеки Naoris, застерігає: централізовані AI-системи надають урядам і корпораціям надмірний вплив на особистість, що може зашкодити приватності користувачів і поставити під загрозу традиційні механізми кібербезпеки.
У міру розширення екосистеми TON — із такими продуктами, як токенізована торгівля акціями США та фінансові інструменти інституційного рівня — Cocoon поступово стає ключовим мостом між Web3 і традиційними фінансами. Оскільки ринок AI-серверів, за прогнозами, перевищить $100 000 000 000 до 2029 року, епоха децентралізованих мереж із пріоритетом приватності вже набирає обертів.
