Щойно я натрапив на цікавий випадок: спроби поглинання у Commerzbank. Це знову нагадало мені, як у практиці ворожі поглинання відбуваються насправді. Багато хто думає, що таке трапляється лише у голлівудському фільмі, але це дуже реальна стратегія в бізнесі.

Якщо компанія хоче купити конкурента, а рада директорів відмовляє, гра починається. Тоді це і є ворожим поглинанням. Покупець просто обходить керівництво і намагається отримати контроль іншими шляхами. Це може відбуватися кількома способами.

Найпоширеніший метод — це пропозиція про поглинання, також відома як Tender Offer. Покупець пропонує акціонерам ціну, вищу за ринкову вартість, і намагається таким чином перехопити більшість акцій. Інший шлях — так званий Creeping Take-over: просто й тихо купують акції на відкритому ринку, крок за кроком, доки не накопичать достатньо. Потім виходять на публіку й намагаються впливати. Також цікаво спостерігати за Proxy-Fight, коли нападник безпосередньо домовляється з наглядовою радою та акціонерами і намагається на наступній зустрічі усунути керівництво.

Мене захоплює те, як цільові компанії цьому протидіють. У керівництва є різні хитрощі. Тут згадані знамениті Giftpillen, які роблять покупку настільки дорогою або складною, що нападник здається. Іноді вони продають свої найцінніші активи, щоб знизити зацікавленість. Або ж вони шукають Weißen Ritter — іншого покупця, який підходить менеджменту.

У випадку з Commerzbank-Fall ми бачимо саме це: італійський інвестбанківський гігант UniCredit намагається здійснити ворожі поглинання, тоді як Commerzbank чинить опір. Хто врешті переможе — ще невідомо, але через широку розпорошеність акцій, схоже, що UniCredit має перевагу.

Цікаво, що таке трапляється і в криптовій сфері, особливо коли майнери Bitcoin намагаються поглинути конкурентів. Нові монети на кшталт Sponge V2 мають менше цієї проблеми, бо вони здебільшого зосереджуються на тому, щоб переконувати інвесторів. Але механіка схожа: ідеться про частку ринку, синергію та про те, щоб захопити недооцінені активи.