Я досить уважно стежив за ситуацією з USD/CHF протягом останнього року, і чесно кажучи, це класичний приклад того, як мовчазна заява центрального банку може переформатувати цю валютну пару. SNB фактично знизив франк із його імпульсу сили просто сигналізуючи, що вони втрутяться, якщо ситуація вийде з-під контролю. Це досить дивно, коли задуматися.

Отже, що сталося: пара стабільно зростала на початку 2025 року, прорвала рівень опору 0.8800, який тримався місяцями, а обсяги торгівлі зросли приблизно на 35% вище за середні. Технічна картина виглядала бичачою для USD/CHF, але справжнім драйвером не були фундаментальні чинники — це був президент SNB Йордан, який фактично сказав: «у нас є інструменти, і ми не боїмося їх використовувати». Саме це зміщення позицій було достатнім для створення волатильності.

Цікаво порівняти це з тим, як інші центральні банки справляються з валютним тиском. Наприклад, якщо подивитися на динаміку йени до долара, то Банку Японії має зовсім інший підхід із їхнім контролем кривої доходності. Тим часом ФРС просто спостерігає за даними. SNB опинився посередині — вони турбуються про конкурентоспроможність експорту, але й про інфляцію, яка трималася на рівні 1.2% протягом 2025 року, значно нижче їхньої цілі 2%. Це дало їм можливість маневрувати без вигляду безнадійності.

З економічної точки зору, Швейцарія фактично демонструвала слабкість. Валовий внутрішній продукт у 4 кварталі 2024 року склав лише 0.3% у порівнянні з попереднім кварталом, PMI у виробництві знижувався до 48.7, а експортери були налякані через надто сильний франк. Профіцит поточного рахунку зменшився до 8% ВВП із 10% минулого року. Тому у SNB були вагомі підстави турбуватися про оцінку валюти, а не лише про політичний піар.

Що робить це технічно цікавим, так це те, що баланс SNB показує понад CHF 800 мільярдів іноземних валютних резервів, здебільшого у євро та доларах. Це реальна сила. Вони здійснювали масштабні інтервенції у 2020-2021 роках, купуючи близько CHF 110 мільярдів у іноземних активів. Тому, коли Йордан почав говорити про «кілька інструментів політики», трейдери зрозуміли, що він не блефує.

Структура ринку також змінилася. Хедж-фонди фактично скоротили свої чисті довгі позиції у франках на 40% лише у лютому, частково через риторику SNB, але й через те, що динаміка carry trade звузилася через зменшення різниці у відсоткових ставках. Швейцарські експортери активізували хеджування, що створило власний зворотній зв’язок. Спреди між ціною покупки та продажу розширилися під час азійських сесій, що показує, як невизначеність впливає на ліквідність.

Історично, репутація SNB є змішаною. Вони мали політику рівня EUR/CHF 1.20 з 2011 по 2015 роки, яка зрештою провалилася і змусила їх її скасувати з ефектом феєрії. Але їхній реагування на пандемію 2020 року працювало краще, оскільки вони поєднували вербальні настанови із реальними операціями. Дослідження великих швейцарських банків свідчать, що вербальні інтервенції зазвичай тривають 2-4 тижні, тоді як прямі ринкові операції можуть підтримувати тренди місяцями, якщо фундаментальні чинники співпадають.

Порівняння з йеною до долара тут також корисне — і франк, і йена отримують підтримку від потоків безпеки, але коли глобальний ризик-апетит зростає, ця підтримка зникає. Початок 2025 року ознаменувався покращенням ризикового настрою, що зменшило попит на традиційні безпечні активи. Це фактично допомогло USD/CHF більше, ніж слова SNB.

Тому, що трейдерам справді потрібно стежити — чи буде вербальна підтримка працювати далі, чи SNB доведеться перейти до реальних ринкових дій. Важливі рівні — 0.8750 і 0.8900, але ще важливіше — слідкувати за прогнозами інфляції SNB і даними щодо експорту. Якщо вони погіршаться, очікуйте більш агресивних дій.

Загалом, урок тут у тому, що у валютних ринках комунікація центрального банку може рухати ринок так само сильно, як і реальна політика. SNB фактично змусив ринок закласти ризик втручання, не витрачаючи резерви. Це ефективне виконання політики. Але воно працює лише тоді, коли у вас є довіра і реальна сила за словами — що у SNB явно є.